mega сайт Неман Метадон VHQ

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

Ну что, братцы, сегодня хочу вам рассказать свою историю о том, как я купил закладки метадона и сбежал из этой дебильной военной школы. Чернуху я уже давно закатал, и нашел способ вырваться из этой жопы. Было это не так давно, все еще свежо в памяти, давайте начнем!

Все началось с того, что я услышал о новом стриме, где рассказывали о том, как можно выжить в этом лагере, не утонув в этом сраном порохе, который они тут едят на завтрак. Метчик тоже был, но его бодяжить такими приколами, как сдуться от порошка и мухомора, у меня не было в планах.

Однажды, когда все уж спали, я решил сделать все, чтобы выбраться. Мне нужно было купить закладки, чтобы продержаться и не проснуться утром с дырой в руке от стрельбы всех этих тварей. Я смотрел на своего командира и понимал, что я далек от этого дебильного мира, где нас заставляют превращаться в роботов.

Так что я направился к своему надежному контакту, который всегда помогал мне в таких делах. Он знал, где достать эту чертову дрянь, и я был готов заплатить любую цену. Мой контакт был типичным дилером, сгорбленный и с темными глазами. Он сразу понял, что я ищу, и достал свою черную сумку, из которой обычно вылазили всякие пакетики с радужными закладками.

Продажа прошла быстро и без лишних вопросов. Похоже, что в моей школе каждый знал о том, что здесь хромает безумие и порох. Цена, конечно, была кусачей, но я был готов заплатить за свою свободу.

Как только я получил свою партию, я тут же решил забыть о всем и броситься в пучину метадона. Я знал, что это высокий риск, но я хотел отдохнуть от этого дебильного места, где меня ставили на колени и кричали "Дай себя в полку, тварь!"

Я решил пойти на риск и просто смешать свою порцию с мухомором, чтобы усилить эффект. Может быть, это было глупо, но я уже давно не болел за свою жизнь и мне было все равно, чем закончится этот стрим.

Так что я взял свой порох и аккуратно размешал его с чернухой. Я тщательно прокручивал эту смесь в ладонях, чтобы все хорошенько смешалось и не осталось ни единого кусочка пороха. Я был готов к тому, чтобы вкусить свободу, хоть на мгновение.

Когда я схватился за порошок с мухомором, я почувствовал, как он начал действовать. Это было нечто невероятное. Я чувствовал, что выпрыгиваю из своего тела и парю над землей. Все вокруг меня стало каким-то искаженным и размытым.

Меня начало затягивать в вихрь эйфории, и я забыл о своих проблемах и об этой дебильной школе. Я плыл по течению этого стрима, и мне было все равно, куда оно меня приведет. Все, что я хотел, - это насладиться этим моментом беззаботности.

Но внезапно все закончилось. Я почувствовал, как меня схватили и перевернули вниз головой. Все вокруг стало сумеречным и холодным, словно я попал в другую реальность. Я понял, что меня поймали.

Оказывается, я попал в ловушку. Мои товарищи по школе предали меня, и теперь я стоял перед командиром, который на меня смотрел с презрением. Он говорил что-то, но я не слышал его слов. Я видел только его губы, как они двигаются, и все, что я хотел, - это накрыть себя гневным криком.

Но я знал, что уже нет пути назад. Я лишился своей свободы и вернулся в эту чертову школу, где обязан выполнять приказы. Я знал, что мои дни, проведенные на стриме, были пронзены черной стрелой и болью.

Мне стало ясно, что даже наркотики не могут помочь мне забыть об этом дебильном мире, который меня окружает. Все, что я могу сделать, - это прожить этот день и надеяться, что когда-нибудь я снова позволю себе уйти в свою медленную смерть.

Так что, братцы, помните: наркотики - это путь к обману и разрушению, и они никогда не помогут вам сбежать от себя. Лучше обратитесь к настоящим людям и поделитесь своими проблемами, чем прятаться за фальшивыми закладками.